Бумбокс — Квіти в волоссі

Залежить час найближчий
Та не завжди вiд тебе…

Зависит час ближайший
Да не всегда от тебя…

… Але кохання у таксофонах
Приречене не довго прожити…

Любовь в таксофонах
Обречена недолго прожить.

Вона носила квіти в волоссі,
І ними грався він і ще вітер.
Здавалося давно вже дорослі,
Але кохали щиро мов діти.

Она носила цветы в волосах,
И с ними играл он, а ещё ветер.
Казалось, давно уже выросли,
Но любили чисто, словно дети.

Відчинені серця, щирі очі,
Таких не так багато є в світі.
Лилися сльози щастя щоночі,
Обіцянки назавжди любити.

Открытые сердца, искренние глаза,
Таких не так много на свете.
Лились слёзы счастья каждую ночь,
Обещания навсегда любить.

Не обіцяй назавжди,
Не обіцяй навічно,
Де твоє моє завтра,
У скронях вітер свище…
Не обіцяй навіщо,
Не обіцяй, не треба.

Не обещай навсегда,
Не обещай навечно.
Где твоё-моё завтра?
В голове ветер…
Не обещай навечно,
Не обещай, не нужно.

І раптом все змінилось навколо,
Проблеми, ціни, сни, сподівання.
Роз’їхалися як діти в школу,
Що першим було стало останнім.

И вдруг всё вокруг изменилось —
Проблемы, цены, сны, ожидания…
Разъехались, как дети в школу.
Что первым было, стало последним.

Є спогади про те, як було все.
Надії є на те, як все буде.
Наc доля стрімко течією несе,
Бо ми є не титани, ми люди.

Есть воспоминания о том, как все было,
Надежды есть на то, как всё будет.
Нас судьба стремительно течением несёт,
Потому что мы не титаны — мы люди.